ЄвроРеакція

Ставлення Українців до Євро 2012 різне: одні кажуть, що нам воно не треба, інші кажуть, що треба, а інших не обходить взагалі. Нейцікавіше - це спостерігати за реакцією Українців на зміни в Україні з проведенням чемпіонату. Як би в Україні була нормальна влада, а не це знущання, то Євро б активно використали для підняття патріотичного духу серед громадян молодої держави з багатою історією. І це мав би бути тривалий процес, що міг початись ще 5 років тому, коли Україна отримала право приймати Євро 2012.

Замість того, Українцям доводиться пишатись такими очевидними речами, як наприклад іноземці. Оскільки в Україні не розвинений туризм при наявності всіх необхідних ресурсів, крім хорошої влади, Українці зробили з іноземців ікон для поклоніння. У багатьох українських медіа з'являлись матеріали про щасливих/не дуже іноземців, які вперше приїхали у майже невідому їм країну. Не думаю, що в Англії можливі подібні репортажі про гостей Ооімпійських Ігор. І причин тут декілька. По перше, в Британії розвинений туризм. По друге, Британці впевнені в інфраструктурі своєї країни. Україна набагато більша, ніж Британія і теоретично може запропонувати в рази більше. Але на практиці в Україні мало спрацьовує логіка, особливо, коли добре виглядає в теорії.

Інша особливість Євро - це інфраструктура. Важко сказати, що в Україні багато роблять для людей. Якщо у вас є гроші, то ще, може, для вас щось робиться, а всім іншим доводиться перебиватись. Це виглядає так, що всі покращення в підготовці до Євро зроблено для гостей. Як би не чемпіонат, то влада б і не думала про будівництво нового аеропорту, якого так швидко старались добудувати. Навіщо Українцям аеропорт нормального європейського рівня, коли можна літати з сараю, що називався "Термінал Б". Хоч щось зробили, а то соромно було перед людьми, які відвідували Україну ще декілька років тому, адже осуджують спочатку зовнішній вигляд, а потім вже інше. Дякуючи Євро, в Україні заговорили про проблему залізничного транспорту. Мені здалось, то Українці трішки більше почали вимагати від влади і це хороший знак у суспільстві. Декілька років тому, мені довелось познайомити одного хорошого Англійця з нашими вагонами типу Люкс, чи як їх у народі називають "СВ". Людина була здивована. Як виявилось в Англії такі типи перевезень скасували років 40 тому. Тепер знаю, хоч приблизно, на скільки Україна відстає від Європи, на яку ми всі так охоче рівняємось.

Лідери соціуму

Справді, подумайте, в які часи ми з вами живемо. Якщо ще років 25 тому наші батьки та інші родичі щоденно споживали інформацію, що їм пропонували тодішні медіа: телебачення та друкована музика. Був ще інший метод, так звана "усна реклама". Цей метод поширення зберігся до сьогодні, але частково еволюціонував у соціальні мережі. Телебачення відходить на другий план, бо там є формат та комерція, які невід'ємно взаємопов'язані. Щодо преси, то саме в Україні важко ідентифікувати реальний вплив преси на суспільство.


Я веду до того, що з більшою кількістю ресурсів медіа та їх джерел, у нас менше соціальних лідерів, до думки яких прислухаються. Невже не так? Тоді постарайтесь виразити мені свою думку. Навіть, якщо не лідери, а саме герої. Хто там зараз актуальний? На кого зараз більшість молодих людей хочуть бути схожими? Можливо героїв більше і суспільство стало розпорошеним? Багато питань, але ми живемо в той час, коли вже все створено, а нове лише набуває видозмінених форм.

Спроба щось написати номер якийсь там

І ти думаєш: "Клав я на таке життя", коли мить підкидує тебе і ти вже стоїш на вулиці, бо твої на той час, кращі друзі догукались. Вийшов, бо у ці секунди слави не думаєш про їх значення у твоєму житті. Вони не просто знайомі чи товариші, як це трапляється, а справжні друзі.

Якщо зараз ви опинитесь в одному окопі, ти кинеш все аби прикрити кожного з них. Ти кинеш себе на гранату чи під танк, як це зробили тисячі героїв, що захищали свої невдячні Вітчизни. Тобі срати з величезної вежі та хоч з Ейфельової, бо ти вже опинився в цьому виритому окопі життя і ці люди, то тільки початок твоєї довгої та незабутньої війни за щастя в світі цьому, щоб потім без проблем увірватись до воріт Святого Петра і сказати йому, аби він відчиняв їх пошвидше, бо ти не чекатимеш на нього, як земне життя не чекало тебе.

Святому Петру з такою ж силою буде фіолетово на тебе, бо він уже давно спостерігав за твоіїми гріхами та зробить усе, щоб твоя душа не попала до раю на небесах. Разом з Петром ви проаналізуєте все хороше та погане, що ти встиг накоїти там на Землі. Це, як сісти перед телевізором і подивитись фільм, що тобі не подобається з перших хвилин, але рука не піднімається вимкнути. Якщо все буде як я уявляю, то Святий Петро почне твоє кіно з дитинства. Він скаже, якою хорошою дитиною ти був і як ссучився за життя. Життя наклало на тебе свій слід. Твою душу вирвали так, як міста виривають людей - повільно, боляче і бридко. Ти не простий homo sapiens, ти advanced homo sapiens. Це не якась там демо версія, а справжня людина!

Любко Дереш - "Голова Якова". Моя думка.

Зізнаюсь, що я прочитав лише одну книгу Любка Дереша - "Трохи Пітьми" і вона мені сподобалось. Кажуть, що перші книжки ще кращі, ніж ту, що прочитав я. Не скажу точно, бо ще не читав, але збираюсь.

Проходить якийсь час і легендарно-відомий Любко Дереш повертається на полички книжних крамниць зі своєю новою роботою, яку він писав 4 роки. Перший провал книги - це прив'язка до Євро 2012. Отже, геніальний композитор Яків отримує від свого брата, політтехнолога, незвичну пропозицію — створити симфонію до відкриття Євро-2012. Дереш міг би й якусь іншу дату придумати. Але ж ні, він хоче попіаритись, використавши європейську першість з футболу, як дедлайн для головного героя його книги. А далі там ще страшніше, бо темні отці, які стоять за цим замовленням, впевнені, що лише йому під силу створити музику, що буде прологом до Апокаліпсиса... Євро не кращий пролог до Апокаліпсиса! Яків оселився за містом, щоб написати довбану симфонію, бо брат Якова - Матвій, запевнив замовника, що все буде гаразд і люди зможуть спокійно померти під геніальну симфонію Якова. Рідна домівка стає для Якова в`язницею. Хоч поруч з ним і живуть два брати, чотири музи і один злий геній, жодна нота не звучить в його серці...

Спершу мені сподобався Яків. Він такий собі невдаха для соціуму та відморозок, але крутий хлопець для себе. Він вчився десь у польській консерваторії і міг би закінчити дуже помпезно десь у Європі, не ближче Німеччини точно. На диво всім, він обрав Київ, щоб там працювати звукорежисером на маленькій, але прибутковій студії.

Я прочитав 140 сторінок з усіх 240 і мені стало скучно. Книга наполовину складна. Я не зрозумів, що Дереш хоче сказати, а значить не отримав задоволення від прочитання, хоча це основне завдання книги. Потім я відкрив десь на 220ій сторінці і дочитав кінець, про що не шкодую.




Декілька цитат з книги:

"Ти живеш у час, коли нікому не цікаво, що у твоїй голові. Головне - акуратний одяг, за яким тебе визнають за нормального".

"Велична ріка. По ній пливуть чайки, галери, гондоли, вітрильники... І всі вони пливуть на північ, тому що Ніл тече на північ. Усі човни пливуть на північ, у царство забуття. Усі дбають про човен, поки він пливе, але ніхто не дивиться на воду. Ви розумієте, до чого я?"

"Якщо це пекло, то нехай самі зі мною роблять, що хочуть. Я брати участь у цьому відмовляюся".

Коли я читав Жадана, то ледве не кожну сторінку його книг хотілось розірвати на цитати, а з цією книгою Дереша так не вийшло.

Обирайте самі, але я вам пораджу не витрачати грошей та часу. Мабуть, час головніше, бо його не купиш за гроші. Якщо ж прочитаєте книгу, то чекатиму ваших відгуків.

Про мою подружку

У мене таки часто запитують, чи є в мене girlfriend. Бачу сестру вітчима десь раз на два місяці і вона кожного разу запитує, як у мене там на любовному фронті. Недавно дав інтерв'ю і там теж було питання про любовні справи. Що там уже казати, навіть, одна знайома ставить це саме питання приблизно кожні пів року.

Треба написати сюди пост і потім усім давати посилання, щоб одразу не посилати подалі. Сестра вітчима точно не зрозуміє, тому я продовжу розчаровувати її. Зазвичай, коли я чую/читаю питання: "Как на лічном", то без вагань відповідаю "Нікак". Тоді мене починають жаліти і тд. Чесно скажу, що ваших жалощів не потребую. Вони мене точно не гріють. А як треба буде, то звернусь.

Що ж тоді не так? Скажу вже вкотре, що я вже два з половиною роки живу зі статусом "емігрант". На жаль, якось так склалося, що більшість англійських дівчат не цікавлять Українці. Відійду від теми і скажу, що Україною важко когось зацікавити в будь-якому сенсі, бо так склалось історично. Дівчата з наших країв тут користуються попитом (нічого поганого), бо вони охайні, красиві, розумні та й хлопці самі до них тягнуться і дівчата особливо не пручаються.

Щодо стосунків, то я став помічати, що дівчата бояться самотності. Їм головне, щоб поруч був хоча б хтось, якщо й не дуже подобається, то дівчина ще в процесі стосунків вирішить. На крайняк, завжди можна знайти нового, а цей для досвіду нічо так був. Я ж не боюсь бути самотнім, не боюсь визнати, що зараз у мене не клеїться ні з ким. Не розумію людей, які зійшлись на тиждень-два, а потім розійшлись. Усе ж так просто, всі в пошуках і в цьому нічого нема. Думати треба і все. Дівчата та хлопці, так не робиться. Хоча, це не моя справа, а то скажете, що я вам щось нав'язую.

Таке ось життя.

Мапа #GlobalPysanka

Що таке #GlobalPysanka, а також більше фотографій ви зможете знайти тут. Мапа ще в процесі наповнення та вже додано більше половини фотографій. Далі буде! Може буде трохи запізно, але згодом напишу свої підсумки та коментарі щодо акції.


Подивитись #GlobalPysanka на мапі більшого розміру

Зачекінь своє пиво!

Сиджу, читаю Facebook стрічку і тут з'являється стаття зі сторінки 4SQ Day про інший стартап, який теж має бейджі. Я, як фанатик Foursquare без вагань починаю читати пост і дізнаюсь про нову для себе соціальну мережу.

Вирішив написати цей пост, бо вперше чую про цю соціальну мережу. Мабуть, я такий відсталий, але сподіваюсь, що не я один такий. Зустрічайте такий собі Foursquare для любителів пива - Untappd! Отже, проект існує два роки. Фішка мережі - чекінити пиво, яке ви п'єте, додаючи місце розпиття напою.

Звичайно, що ця соц мережа не матиме сенсу без додатків для мобільних пристроїв. Ви не повірите, але офіційні додатки компанія запустила лише восени 2011. І як вони існували без них до того?

Ви скачуєте один з доступних додатків для Apple або Android пристроїв. Потім реєстрація, яка займає не більше трьох хвилин. І понеслась!

Додаток нагадує 4SQ, тільки тут, навіть більше фішок усіляких, бо сортів пива багато. Отже, щоб стати повноцінним користувачем мережі, вам треба зачекінити своє пиво. Якщо у вас ще нема пива і ви вагаєтесь, яке купувати, то розділи з трендами пива вам будуть у нагоді. Ви можете дізнатись, які дрібні та крупні пивні бренди зараз у тренді, а також, яке пиво зараз популярне у вашій місцевості. Ви переконаєтесь скільки мажорів живе з вами в одному місті і якого чорта вони знову п'ють круте пиво, а вам доводиться перебиватись звичними марками типу Оболонь.

На початку статті я написав, що відсталий, бо поліз шукати українське пиво з надією, що його там не буде і я остаточно можу видалити додаток та забути про ще одну можливу звичку - чекінити пиво. Дякуючи прогресивним Українцям всього світу, популярні бренди українського пива присутні в мережі. Щоправда, додаток "не розуміє" української.



Ось вам Львівське та Оболонь, для прикладу.

Профіль користувача нічим особливим не здивує: стрічка активності, кількість зачекіненого пива і бейджі. Не знаю, чому засновники мережі вважають, що прагнення заробити бейдж заохочуватиме мене користуватись мережею надалі. Мені й Foursquare достатньо. Як бачите на зображені нижче, ще є Wish List, у тому разі, якщо ви хочете повідомити друзям про бажане пиво.

Бейджі заточені під Америку. Жодних згадок про паби, лише бари.Та й назви бейджів майже не пивні, можна було зробити щось веселіше. 

Не знаю, чи я буду надалі користуватись цією мережею, бо там мало моїх друзів і мені поки достатньо Foursquare. Тут є інший плюс, бо можна стати піонером серед своїх друзів. Untappd має всі шанси отримати статус улюбленої мережі для прихильників Foursquare і пива.

От уявіть собі ситуацію, приходжу я в паб, щоб посидіти з друзями. Йду на бар взяти пива. Щоб не гаяти часу, починаю чекінитись у Foursquare. Потім треба твітнути і згадати друзів у твіттері. Те саме треба зробити у Facebook, бо ніхто ж не дізнається, що ми добре відпочили. Мені налили пиво і воно таке пінисте та холодне - треба фотку залити в Instagram. До цього всього ще треба чекінити пиво у Untappd! Дістало трохи! Ще можна згадати про вконтакте, але вже у Facebook є статус. І так пів вечора проводиш, щоб розповісти друзям в інтернеті, що ти з друзями сидиш у пабі.

Пийте помірно та вдало балансуйте між віртуальним і реальним світом!