Любко Дереш - "Голова Якова". Моя думка.

Зізнаюсь, що я прочитав лише одну книгу Любка Дереша - "Трохи Пітьми" і вона мені сподобалось. Кажуть, що перші книжки ще кращі, ніж ту, що прочитав я. Не скажу точно, бо ще не читав, але збираюсь.

Проходить якийсь час і легендарно-відомий Любко Дереш повертається на полички книжних крамниць зі своєю новою роботою, яку він писав 4 роки. Перший провал книги - це прив'язка до Євро 2012. Отже, геніальний композитор Яків отримує від свого брата, політтехнолога, незвичну пропозицію — створити симфонію до відкриття Євро-2012. Дереш міг би й якусь іншу дату придумати. Але ж ні, він хоче попіаритись, використавши європейську першість з футболу, як дедлайн для головного героя його книги. А далі там ще страшніше, бо темні отці, які стоять за цим замовленням, впевнені, що лише йому під силу створити музику, що буде прологом до Апокаліпсиса... Євро не кращий пролог до Апокаліпсиса! Яків оселився за містом, щоб написати довбану симфонію, бо брат Якова - Матвій, запевнив замовника, що все буде гаразд і люди зможуть спокійно померти під геніальну симфонію Якова. Рідна домівка стає для Якова в`язницею. Хоч поруч з ним і живуть два брати, чотири музи і один злий геній, жодна нота не звучить в його серці...

Спершу мені сподобався Яків. Він такий собі невдаха для соціуму та відморозок, але крутий хлопець для себе. Він вчився десь у польській консерваторії і міг би закінчити дуже помпезно десь у Європі, не ближче Німеччини точно. На диво всім, він обрав Київ, щоб там працювати звукорежисером на маленькій, але прибутковій студії.

Я прочитав 140 сторінок з усіх 240 і мені стало скучно. Книга наполовину складна. Я не зрозумів, що Дереш хоче сказати, а значить не отримав задоволення від прочитання, хоча це основне завдання книги. Потім я відкрив десь на 220ій сторінці і дочитав кінець, про що не шкодую.




Декілька цитат з книги:

"Ти живеш у час, коли нікому не цікаво, що у твоїй голові. Головне - акуратний одяг, за яким тебе визнають за нормального".

"Велична ріка. По ній пливуть чайки, галери, гондоли, вітрильники... І всі вони пливуть на північ, тому що Ніл тече на північ. Усі човни пливуть на північ, у царство забуття. Усі дбають про човен, поки він пливе, але ніхто не дивиться на воду. Ви розумієте, до чого я?"

"Якщо це пекло, то нехай самі зі мною роблять, що хочуть. Я брати участь у цьому відмовляюся".

Коли я читав Жадана, то ледве не кожну сторінку його книг хотілось розірвати на цитати, а з цією книгою Дереша так не вийшло.

Обирайте самі, але я вам пораджу не витрачати грошей та часу. Мабуть, час головніше, бо його не купиш за гроші. Якщо ж прочитаєте книгу, то чекатиму ваших відгуків.